1000 пр.

укр.

Більше самого себе /сл. Б. Лепкого. Верховино, світку ти наш /сл. М. Устияновича. Волинський вальс. Встань, Тарасе. За Україну /сл. М. Вороного; муз. Я. Ярославенка. Козак гуляє. Лебеді материнства /сл. В. Симоненка. Наливайте, браття /сл. В. Крищенка; муз. В. Лісового. Ой місяцю, місяченьку. Ой у лузі червона калина /сл. С. Чарнецького. Про Довбуша. Рости, черемшино. Співай, козаки. Ти течеш в віки. Чом, земле моя /сл. К. Малицької. Був собі стрілець /сл. , муз. Р. Купчинський. Гей, там на горі Січ іде /сл. К. Обуха. Ген далеко в чистім полі. Зажурились галичанки /сл. , муз. Р. Купчинського. Заквітчали дівчатонька /сл. , муз. Р. Купчинського. Згадай, моя матусю. І знову кров. Їхав стрілець на війноньку /сл. , муз. М. Гайворонського. Йшли селом партизани. Лети моя думо /сл. , муз. Р. Купчинського. Марш "сіроманців". Ой, видно село /сл. Б. Лепкого. Ой у лісі на полянці. Повіяв вітер степовий. Подай, дівчино, руку. Попід лісом, темним бором. Прощався стрілець. Прощай село, ріднесеньке /муз. М. Гайворонського.

Світить сонце. Там під львівським замком. Темна ніч настала. Чорна рілля ізорана. Щось сьогодні я дуже сумую. Як з Бережан до кадри /сл., муз. Р. Купчинського. Я сьогодні від вас від'їжджаю. Бандуристе орле сизий /сл. Т. Шевченка; муз. С. Козака. Вже над містом вогні /сл. А. Малишка. Вечірня пісня. Візьму я відеречко. Віє вітер, віє буйний /сл. Т. Падури. Водограй /сл., муз. В. Івасюка. ; В тиху темную ніч. Гей, наливайте повнії чари. Два кольори. Де згода в сімействі /сл. І. Котляревського. Журба /сл. Л. Глібов. Заграй ми, цигане старий /сл. С. Воробкевича. Йшов козак з походу. Лелеки. Летить галка /сл. Т. Шевченка. Летіла зозуля. Лугом іду, коня веду. Мала мати сина. Мамина коса /сл. І. Чарнецького; муз. В. Хорта. На городі верба рясна. Не питай мене, чого в мене /сл. І. Огієнка. Ой, вийшов місяць. Ой, гиля, гиля, білі гуси. Ой, на ставу, на ставочку. Ой, наступала та чорна хмара. Ой, піду я на долину. Ой, полечко, поле. Ой, у лузі та ще й при дорозі. Ой, у полі дві тополі.

Ой, хмариться, туманиться. Осіннє золото /сл. Д. Ліщенка; муз. І. Шамо. Пісня про рушник /сл. А. Малишка; муз. П. Майбороди. При долині кущ калини. Світи, місяченьку. Світи, місяць, нічку. Світить місяць, світить ясний. Сильний вітер. Сміються, плачуть солов'ї /сл. О. Олеся; муз. Я. Степового. Тихий Дунай. Тихо над річкою /сл. С. Черкасенка; муз. П. Батюка. Троянди /сл. О. Богачука; муз. а. Горчинського. Я бачив, як вітер. Ясени /сл. М. Ткача; муз. О. Білаша. Зелений сад. Літа минають. А зорі, а зорі. А коли стрінемось знову. Берізка /сл. А. Крижанівського. Біла хата в саду. Вальс /муз. А. Кос-Анатольського. В гаю зелененькім. Верше. Вже сонце низенько. В кінці греблі шумлять верби. Волошки. В саду гуляла /сл., муз. Л. Лепкого. Гірко заплачеш. Гуцулка Ксеня /сл., муз. Я. Варнича. Де синії гори /сл. Д. Луценка; муз. І. Шамо. Дівчино кохана. Забудь мене. За річкою, за Дунаєм. Зелене листя, білі каштани. Іванку, з того боку ярку. Іванку, купи ми рум'янку. І спиться, і дрімиться. Ішли воли із діброви.

Ішов відважний гайовий /сл., муз. Л. Лепкого. Їхав козак за Дунай /сл. С. Климовського. Карі очі, чорні брови. Козак від'їжджає. Козаче, я тобі не вірю. Коло млина яворина. Копав криниченьку. Летів пташок понад воду. Мені ворожка ворожила. Ми зустрілись навесні. Ми підем, де трави похилі /сл. А. Малишка. Місяцю, зіроньки. Місяць на небі. Мої ясени /сл., муз. Кривенького. Не сама. Несе Галя воду. Ой був то раз веселий час /сл. Л. Лепкого. Ой в саду, в саду. Ой закувала сива зозуля. Ой на горі пень дуплавий. Ой на горі сніг біленький. Ой на горі цигани стояли. Ой не світи, місяченьку; Ой раз їхав козак містом. Ой там за лісочком. Ой ти, горо крем'яная. Ой у вишневому садочку. Ой у вишневому саду. Ой у гаю, при Дунаю. Ой у полі нивка. Ой у полі три криниченьки. Ой шум шумить по долині. Останнє танго. Перелаз. Плаче захмарене небо. Порізала пальчик. По той бік гора. Прощаюсь, ангеле, з тобою /сл., муз. Л. Лепкого. Розмай. Рушив поїзд /сл. В. Сосюри. Сивий коню. Сиджу я край віконечка. Сокальський вальс.

Солов'їне танго. Спить ставок. Стоїть дівча. Сухая верба. Тиха вода. Цвіте терен. Час рікою пливе /сл., муз. Б. Лепкого. Червона рута /сл., муз. В. Івасюка. Човен хитається /сл., муз. Р. Купчинського. Чого, козаче, сумний ходиш. Чом ти не прийшов. Чорноморець. Чотири рожі. Чуєш, кохана дівчино. Як я си заспівам. А я все дивлюся. Бодай ся когут знудив. Висить ябко, висить. Гоп ші-ді, рі-ді, Марічко. Десь у нирках взявся камінь. Дівка в сінях стояла. Жито, мамцю. За нашов стодолов. Заспіваймо пісню веселеньку. Звідтіля їде весілля /сл. Б. Стельмаха; муз. І. Білозора. Ішло дівча лучками. Ішов козак потайком. Їхали козаки; Мав я раз дівчиноньку /сл., муз. Р. Купчинського. На городі буркун. На камені ноги мию. Ой дівчина по гриби ходила. Ой куме, куме. Ой, Марічко, чічери. Ой на горі білий камінь. Ой слаба я, слаба. Ой служив я в пана. Ой у полі два дубки. Поїхала баба в ліс. Попід гаєм, попід лугом. Про музику. Про приймака. Сам я п'ю. Служив козак при війську. Тече річка невеличка.

Попурі на тему "Ти ж мене підманула" /укл. Я. Нарольський. У сусіда хата біла. Час додому, час. Чоловік би жінку не бив. Чоловіче, я слаба. Я в середу родилася; Як засядем, браття. Гей, гоп, забава. Каже баба діду. На цвинтарі тихім. Обіцяли вуйко. Ой горілко. Ой що я по Львові. Писали хлопці. Поїхала баба в ліс. Прийдіть, хлопці, до мене. Про ноти. Тілько ві Львові. Фігурка маленька. Якби я був такий, як тато.

12-15 р.